Несподівано рано  розпочалась в цьому році весна.  Радісно зустрічали перші погожі дні учні Варварівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.  І зустрічали не з порожніми руками: впродовж  двох останніх місяців спільно з батьками і вчителями діти готувались до дуже  відповідального загальношкільного  заходу –  Свята зустрічі птахів.  

 З 1 січня по 30 квітня 2014 року Київський еколого-культурний центр та Всеукраїнська екологічна організація «Жива планета» проводять Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «День птахів»,  до участі в якому 18 березня із задоволенням залучився  весь колектив школи. Учні початкових класів під керівництвом класоводів Забродської О.П. і  Сваренчук Т.М. виготовили аплікації  «Птахи прилетіли!» і «Птах щастя». Хлопці школи  спільно з вчителем  біології та трудового навчання Заполовським С.С. змайстрували  7 шпаківень, а вчитель світової літератури Залізницька О.В. провела цікавий інтелектуальний турнір «На крилах весни повертаються птахи ». Цього ж дня  підвели підсумки конкурсу учнівських робіт в техніці паперопластики та художнього малюнку.

… І ось перша шпаківня вже на дереві. Діти радіють, уявляють майбутніх мешканців пташиної оселі. 

До дитячої юрби підійшов односелець і вголос промовив : «Якби і всі дорослі робили більше корисних справ,  а не ворогували один з одним!..» Цих слів вистачило, щоб діти почали висловлювати свої погляди на сьогодення країни.  Думки  підштовхнули  до дій – вчителі запропонували дітям висловити свої думки письмово і одержали одностайну згоду. Старшокласники миттєво написали плакат « Ми за мирну весну!» і всі сфотографувались на згадку.

 Після того, як остання шпаківня знайшла своє місце, учні 5 – 9 класів  написали твори-мініатюри  «Мирна весна 2014 року»,  уривки з яких вам і пропонуємо.

«Мені подобається весна, тому що співають птахи, починають літати метелики, розцвітають проліски.

…якби я була президентом, то я б заборонила війни. Я не хочу, щоб мій тато і брат поїхали на війну. Я за мир.»

                                                                               (Кичкирук Іванна)

«Я хочу, щоб у нашій країні був мир, щоб кожної весни прилітали птахи. Я не хочу, щоб тата забрали на війну.

Ми сьогодні вішали біля школи шпаківні, нам було дуже весело, ми фотографувалися і всі посміхалися.

Я не хочу, щоб люди плакали за своїми рідними. Я за мирну Україну.»

                                                                                 (Корман Катерина)

«Я люблю весну, люблю, коли співають птахи. Але мені не подобається те, що відбувається в країні сьогодні. Здається, що навіть птахи не так співають…

Я дуже хочу, щоб всі люди могли їздити на море. А ще – щоб всі чоловіки були в своїх рідних селах і містах, разом зі своїми дітьми. Я за мир!»

                                                                                   (Підкаура Дарина)

«…я хочу, щоб наші люди не були байдужими.

Ми сьогодні на шкільному подвір’ї вішали шпаківні. Я хочу, щоб так було завжди: щоб поверталися птахи додому, щоб світило сонечко, щоб всі були разом. Ми сьогодні були щасливі.»

                                                                         (Скрицька Юлія)

«…я мрію, щоб у нашій країні не було кровопролиття, не було смертей, щоб не було війни. Я хочу, щоб весною прилітали птахи, бо без пташок веселої весни не буде.»

                                                                           (Підкаура Владислав)

«Я за те, щоб в Україні не сталося братовбивчої війни, щоб люди жили мирним життям.

Я дуже хочу, щоб наші шпаківні кожної весни зустрічали пташок, щоб пташки співали. Я за те, щоб весна була прекрасна.»

                                                                   (Жижевський Едуард)

«Сьогодні, 18 березня, я повісив шпаківні зі своїми однокласниками разом для того, щоб до нас, в село Варварівка, прилетіли пташки і завели пташенят, які на наступний рік знову сюди вернуться. Але в наш час, який зараз, нажаль, мирним не назвеш, є загроза, що мого батька заберуть на війну…

… Не має миру – немає й життя…

… 45 хвилин назад я був на уроці історії – яка ж колись була велика і могутня Київська Русь!»

                                                                      (Кізюк Амадей)

«…я хочу мирної весни. Я хочу їздити на море в Крим,. Я не хочу, щоб гинули люди, які відстоюють свої  права.

Сама гарна країна – це наша рідна Україна. Я мрію, щоб наша країна залишалася єдиною державою. Я вірю в те, що скоро все буде добре, будуть лунати лише щасливі українські пісні, а ще – будуть щебетати птахи.

Я за мирну та єдину  Україну!»

                                                          (Мастеренко Ангеліна)

«Я хочу, щоб наша країна завжди процвітала і була гарною і спокійною, щоб завжди співали птахи, цвіли квіти, щоб світило  сонце, а ми милувалися цією красою.»

(Медецька Валентина)

« Я дуже люблю весну і хочу, щоб співали пташки, щоб в нашій країні був мир. Я так не хочу, щоб у Криму розпочалася війна, адже це – сльози, страждання, муки…

Я не хочу, щоб мого рідного братика забрали на війну.

… Моя родина дуже непокоїться з приводу останніх подій в нашій державі. Ми віримо, що все вирішиться мирно і ми з родиною зможемо поїхати влітку до Криму.»

(Котвіцька Ангеліна)

 Сподіваємося, що бажання  учнів, мрії дітей будуть почуті дорослими і  цьогорічна весна залишиться мирною, а  ми, громадяни України, будемо чути спів весняних птахів та щасливий дитячий сміх.  Весни і миру тобі,  Україно!