---

Права і обов'язки учнів школи 

Учні мають право:

- на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних та позакласних занять;

 - на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною та лікувально-оздоровчою базою школи;

- на вільний доступ до інформації з усіх галузей знань;

- брати участь у різних видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

- брати участь у роботі органів учнівського самоврядування, добровільних самодіяльних об’єднань, творчих студій, клубів, гуртків, груп за інтересами тощо

- брати участь у в обговоренні та вносити на розгляд дирекції власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу і дозвілля школярів;

- на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насильства,  порушень  прав та свобод дитини, дій що принижують честь, гідність;

- на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці та відпочинку;

- на відпочинок під час перерв, в неділю, святкові та канікулярні дні.

Учні зобов’язані:

 - оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками та підвищувати  свій загальнокультурний рівень;

- дотримуватися вимог Статуту і Правил внутрішнього розпорядку школи;

- бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;

- дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;

- брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством;

- дотримуватися правил особистої гігієни, піклуватися про своє здоров’я і безпеку свого життя і однокласників;

- дотримуватись чистоти і порядку в приміщенні та на території закладу;

- діяти на благо навчального закладу, піклуватися про честь і авторитет установи;

- дотримуватись правил співдружності (поважати погляди та переконання інших людей, поважати жінок, дівчат, працівників навчального закладу, піклуватись про батьків, допомагати їм у веденні домашнього господарства);

- дотримуватися ділового стилю одягу;

- займатись самообслуговуванням, брати участь у суспільно-корисній праці з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей, нормативів та вимог гігієни.

Учням заборонено:

- допускати проявів грубості, вульгарності та непристойної поведінки;

- палити, вживати алкогольні вироби, наркотичні та токсичні речовини;

- використовувати петарди та інші вибухонебезпечні речовини та засоби;

- псувати державне, громадське та особисте майно.

У випадку порушення норм і правил поведінки, псування шкільного майна, навчального обладнання, не виконання внутрішнього розпорядку школи до учнів можуть застосовуватися заходи  дисциплінарного стягнення:

- запис до щоденника;

- зауваження вчителя;

- зауваження чи догана директора школи;

- догана директора школи у присутності всіх учнів;

- направлення подання щодо порушника до підрозділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх для вирішення питання про притягнення батьків (осіб, що їх замінюють) до адміністративної відповідальності та взяття на профілактичний облік у встановленому Законодавством порядку;

- матеріальна відповідальність батьків (особи, які їх замінюють) за нанесення учнем умисних матеріальних збитків майну чи обладнанню школи.

Вирази, які боляче травмують дитячі душі, вирази, яких бажано уникати: 

 Я тисячу раз тобі казав…      Невже тобі не зрозуміло, що…      Скільки разів треба повторювати…     Всі люди…, а ти…      Ну на кого ти схожа?..      Що ти до мене причепилась?..      Ти такий, як твій батько (мати)…

А тепер вирази, які бажано вживати якомога частіше:

Ти в мене такий хороший!      Порадь мені, будь-ласка…      Ти мене завжди правильно розумієш…      Ти в мене молодець!      Як я тобі вдячна!      Які в тебе чудові друзі!

Як визначити,  чи готова дитина до навчання у школі?

Допоможе батькам Карта-характеристика готовності дитини до шкільного навчання, яку розроблено психологами О. Проскурою та Р. Овчаровою.

Оберіть номер позиції, яка відповідає  рівню готовності вашої дитини.

1. Активно працювати на уроці: уважно слухати та відповідати на запитання.
2. Якщо щось незрозуміло, не соромитися запитувати.
3. Уважно й докладно записувати завдання з кожного предмета.
4. Учитися користуватися довідниками та словниками, щоб уміти з’ясовувати значення незнайомих слів і висловів.
5. Навчитися знаходити необхідну інформацію з допомогою комп’ютера.
6. Складний матеріал уроку треба повторити того ж дня, щоб відразу закріпити його та запам’ятати.
7. Виконуючи домашнє завдання, слід не лише думати, що треба зробити, а ще й з’ясовувати, з допомогою яких засобів і прийомів цього можна досягти.
8. Не соромитися звертатися по допомогу до дорослого й однокласників.
9. Перед виконанням домашньої роботи слід переконатися в тому, що в щоденнику записані всі завдання.
10. Треба визначити послідовність виконання завдань і час, потрібний для виконання кожного з них.
11. На письмовому столі має лежати тільки все необхідне для виконання одного завдання, після чого зі столу прибираються вже використані матеріали та готується навчальне приладдя, необхідне для виконання наступного завдання.
12. У процесі підготовки домашнього завдання слід робити перерви.
13. Вивчаючи заданий матеріал, треба спочатку його зрозуміти, а вже потім запам’ятовувати.
14. Перед виконанням письмової роботи необхідно вивчити всі правила, які можуть стати у нагоді.
15. Читаючи підручник, треба ставити собі запитання за текстом.
16. Дізнаючись про нові поняття і явища, треба пов’язувати їх за змістом із уже відомими.
17. Велике завдання необхідно розділяти на частини й працювати над кожною з них окремо.
18. Готуватися до творів і доповідей треба заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження, а не залишати таку відповідальну роботу на останній день.
19. Необхідно вміти користуватися картами й схемами та використовувати їх під час підготовки усних уроків.
20. Треба складати план усної відповіді й перевіряти себе за ним.

 За І.М. Рибальченко. Взаємодія з батьками. Х.: Вид. група «Основа»,2007, с. 154.

 

Рекомендовано  листом МОН від 24.05.2013 №1/9-368

 "Про організацію навчально-виховного  процесу у 5 класах

 загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення

 базових дисциплін в основній школі"

 1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

5. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

6. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

7. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

8. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

9. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

10. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

11. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі. 

Виховуй себе сам! 

Поради учню — арифметика самовиховання

Самовиховання потрібне кожній людині. Воно при­скорює розвиток внутрішніх сил людини — фізичних і духовних.

 Самовиховання — кращий спосіб розвитку усіх здібностей. Хто знає себе, той робить менше поми­лок, правильно оцінює свої можливості, може перед­бачити невдачі в усіх справах. 

Самовиховання — це уміння керувати своїм «Я», переборювати бажання, примушувати себе робити, в першу чергу, те, що треба, а не те, що хочеться. 

Самовиховання — це боротьба з власними слабкостями, поганими звичками. Пізнай себе, дай собі об'єктивну оцінку, визнай програму дій самовиховання і ти зростатимеш люди­ною серед людей.

1. Мої чесноти.

2. Мої недоліки.

3. Що мені не подобається в людях.

4. Яким би я хотів бути?

5. На кого хочу бути схожим?

6. Що для цього треба? (Читати відповідну літера­туру, тренування, серйозне навчання, фізична праця, гурткова робота тощо).

7. Яке громадське доручення допоможе в цьому?

8. Які вимоги ставлять до мене батьки, вчителі? Чи замислювався я над цим? Чи потрібно прислухатися?

9. Що мені дасть чіткий розпорядок дня? Чи дот­римуватися його? Чи не марную даремно час?

10. У кого я просив би поради? До кого прислухався?