Мамо, не плач, заростуть окопи травою…
Сльози на очах матері… Що може бути більш зворушливим і нестерпним?
Але в цю п’ятницю сльози були на очах всіх матерів, що прийшли до нашої школи за особистими запрошеннями учнів. У тяжкий для свідомості будь-якого українця день – День річниці подій на Майдані, День вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні, наші учні вирішили запросити сім’ї воїнів - учасників АТО на невелику урочисту програму «Мир на землі – щасливі діти».
Хвилиною мовчання вшанували пам'ять всіх загиблих, які віддали своє життя за щастя України.
В класній кімнаті, прикрашеній дитячими малюнками, діти читали вірші про бажання жити під мирним небом, дякували воїнам за їх щоденний подвиг, матерям - за виховання синів, що в тяжку хвилину встали на наш захист.
Учні 6 класу при допомозі класного керівника Залізницької О.В. виготовили плакат «Герої не вмирають!» Учениця 4 класу Павленко Мальвіна подарувала присутнім власного вірша. Школярі разом з вчителем музичного мистецтва Данильчуком В.К. співали пісні про Україну, а Котвіцька Ангеліна зворушила всіх піснею-закликом:
Кулі летять, небо чорним стає.
Ми, або нас, брат - прикриєш мене.
Війна, як війна, нещадна така.
Скільки сердець, забирає вона.
Прошу в неба й землі не беріть їх собі!
Не беріть, не беріть їх собі.
Прошу в неба й землі залишіть їх сім'ї!
Боже, дай сили Їм в боротьбі.
Захід завершився виконанням молитви за долю України, за всіх рідних, близьких, за наших славних воїнів. Разом з учнями початкових класів молитву прочитала Талько Євгенія. Після цього діти подарували батькам на вдачу і добрі спогади паперових янголів, виготовлених учнями 6 класу.
Організувала і провела святкову програму вчитель початкових класів Забродська О. П.
Ніхто не спішив розходитися по домівках – по завершенні свята всі присутні були запрошені скуштувати чаю зі смачним тортом. І полилися слова подяки, і - спогади, спогади, спогади…
Уже майже на порозі мама одного з наших учнів, ледь стримуючи тремтіння, протягнула на долоні нагороду - Орден "За мужність" ІІІ ступеня, отриманий сином за службу на захисті незалежності нашої держави.
Низький уклін всім матерям і батькам, які живуть в очікуванні телефонного дзвінка від своїх синів з коротким повідомленням : «У мене все гаразд, я - живий!»
Мамо, не плач, заростуть окопи травою.
Стане зеленою чорна земля.
И загоються рани від болю.
И єдиною стане країна моя.
|